Casa Guidi, Музей-оселя у Флоренції, Італія

Каза Гвіді займає piano nobile палацу XV століття, що утворює гострий клин між вулицями Віа Мацетта і Віа Маджо, навпроти площі Сан Феліче. Фасад, перероблений у XIX столітті, має чотири поверхи й сім осей, а з боків — два вивітрені кам'яні щити з гербом Рідольфі. Над порталом встановлено пам'ятну дошку авторства Нікколо Томмазео 1861 року. У 1840-х роках приміщення квартири об'єднали крізь дві сусідні будівлі.

Палац звели у XV столітті Рідольфі; після змови Пуччі 1575 року Козімо I Медічі конфіскував його й передав Ордену Святого Стефана, а 1650 року його купив адмірал Камілло Гвіді. 1847 року Роберт та Елізабет Баррет Браунінг орендували piano nobile, де 1849 року народився їхній син Пен і де вона написала «Вікна Каза-Гвіді» (1851) перед смертю 1861 року. Пен купив будинок 1893 року; Браунінґівський фонд Нью-Йорка придбав помешкання 1971 року, а 1993 року воно перейшло до Ітонського коледжу.

Дім Браунінгів був осередком британського товариства у Флоренції, хоча дім Теодозії Троллоп вважали вільнішим; донька Троллопів гралася з Пеном Браунінгом. Поема Елізабет 1851 року «Вікна Каза Гвіді» названа за вікнами будівлі, з яких вона спостерігала демонстрації 1847 року та повернення Габсбургів-Лотаринзьких 1848 року. Піаніно, на якому вправлявся Пен, досі стоїть у спальні.

Каза Гвіді відкрита для публіки з 15:00 до 18:00 у понеділок, середу та п’ятницю, з квітня по листопад; вхід безкоштовний, але вітаються пожертви. Квартира розташована на piano nobile, тому доведеться підніматися сходами. Коли нею не користуються учні Ітона, її здають як помешкання для відпочинку через Landmark Trust.

Табличку над порталом встановила комуна Флоренції 1861 року, коли Елізабет Барретт Браунінг померла; текст, написаний Нікколо Томмазео, називає її вірші золотим перснем між Італією та Англією. Два вивітрені кам'яні щити на фасаді досі показують герб Рідольфі, родини, яка звела цей дім.