Cuasso Castle, Середньовічний замок у Куассо-аль-Монте, Італія

Замок Куассо (Кастеласк ломбардською) — це зруйнована оборонна споруда, що займає весь гребінь пагорба Куассо-аль-Монте, близько 3500 м² з периметром 400 м. Він складається з чотириповерхового донжона на висоті 430 м і північно-східної фортеці на 455 м, найдавнішої частини римського походження. За донжоном розташований рівний двір із залишками церков Святого Діонісія та Святого Амвросія.

Найдавніша вежа походить з римських часів, коли вона слугувала сигнальним постом; лангобарди розширили її за незвичним планом, порівнянним лише із замком Воркворт і втраченим замком Трекате. Замок охороняв шлях з Мілана до перевалів Сан-Бернардіно і Сен-Готард до будівництва мосту в Меліде, а згодом належав до графства Сепріо. Покинутий у XIII столітті, він до середини XVI століття слугував парафіяльною церквою, а потім цвинтарем.

Місцеві називають замок Кастеласк ломбардським діалектом. Назва Куассо, ймовірно, поєднує латинське covum (бухта) з германським Sachs-i (саксонський меч), пізньою латинською формою Saxo. Лангобарди розселяли завойовані землі родинними групами, що звалися farae, і ця практика залишила слід у місцевих топонімах.

До північно-східної фортеці, найдавнішої частини на висоті 455 м, важко дістатися через крутий схил і густу рослинність, тоді як донжон розташований на 430 м. До головної возової брами в південно-східній стіні вели піднятим дерев'яним помостом. На нерівних руїнах потрібне міцне взуття.

Північно-східна фортеця, найдавніша частина замку, спочатку була римською сигнальною вежею, яку розбудували лангобарди. З цієї вершини, на відміну від донжона, видно всю південну частину озера Лугано. Доступ і досі ускладнений через рельєф і густу рослинність.