Castello Chiaramonte, Середньовічний замок у Фаварі, Італія

Кастелло К'ярамonte — замок другої половини XIII століття у Фаварі. Квадратне ядро має радше житловий, ніж військовий характер, і два рівні: нижні приміщення з циліндричними склепіннями та бійницями і верхній поверх. На півдні укріплений мур разом із південною стіною утворює неправильний восьмикутник; портал 1872 року, замовлений Джузеппе Кафізі, веде до сходів і зовнішнього балкона.

Збудований у другій половині XIII століття, замок починався як військова споруда, замовлена Фрідріхом II Швабським, а згодом був перебудований у сучасну форму Фрідріхом II К'ярамонте за фрідріхівськими зразками. Він був заселений до початку XVII століття; у XVIII столітті кухні обабіч стрілчастого порталу стали в'язницею, а в XIX столітті ліві приміщення слугували кримінальною в'язницею, а праві — цивільною. В'язні залишили численні графіті. Зубчасту вежу, згадану 1611 року, знесли в 1840-х роках для палацу Джузеппе Кафізі, а велику цистерну в центрі вкрили бруківкою.

Дві кімнати на першому поверсі обабіч тепер замурованого готичного порталу зберегли середньовічні назви: праву називали coquina veteri, тобто старою кухнею, ліву — просто coquina, новою кухнею, до якої згодом додали ковпак із димоходом. На стінах і в передпокої досі видно чорні сліди сажі. У XVIII столітті ці кухні стали камерами, і в'язні залишили там графіті.

Замок стоїть у центрі Фавари, а збережена західна ділянка зовнішнього муру простежується в стіні навколо бібліотеки барона Антоніо Мендоли. Південний бік зберігає укріплений чотирикутник, що стає неправильним восьмикутником там, де з'єднується з палацом. Сходи 1872 року, замовлені Джузеппе Кафізі, ведуть на зовнішній балкон зі східного та північного боків, поруч із зеленою ділянкою, що досі належить замку.

На південному боці, над вхідним порталом, збереглися два герби; один, з трьома ромбами у главі щита, належить іспанській родині Перапертуза. У дворі пошкоджений геральдичний рельєф показує голову хижого птаха й голову зайця — мотив Фрідріха II, якого немає в жодній середньовічній сицилійській родині.