Gropparello Castle, Середньовічний замок у Гроппарелло, Італія

Замок Гроппарелло стоїть на скельній вершині з офіолітів над ущелиною, дном якої тече потік Веццено, у центрі комуни Гроппарелло в провінції П'яченца. Поміж дерев височіють дві квадратні вежі зі світло-бежевого та сірого каменю: висока головна вежа з пласким верхом і малими арковими вікнами у верхній частині та друга вежа із зубчастим верхом. Між ними й нижче до схилу притулена нижча вигнута стіна з рядом аркових отворів.

Замок зведено близько 789 року на місці римського каструму II–III століть до н. е., що охороняв шлях до Велеї; 810 року Карл Великий передав його під юрисдикцію єпископів П'яченци. 1255 року гібелінські війська Оберто II Паллавічіно захопили замок і зруйнували мури, але гвельфи його відбили; 1260 року вони розбили 400 вояків Паллавічіно в битві 400 піхотинців. Родина Ангвіссола володіла замком від 1599 року до вигасання роду зі смертю Гаетано Ангвіссоли в XIX столітті.

До XIX століття замок називався Рокка-ді-Каньяно, а Гроппарелло позначало навколишню територію; назва походить від лангобардського кореня grop — скельної формації, на якій стоїть замок. Переказ розповідає, що Розанія Фульгозіо, дружина феодала П'єтроне да Каньяно, наприкінці XIII століття після зради була замурована живою в одній із кімнат замку, і її дух досі блукає будівлею.

Замок стоїть на офіолітовій скелі над ущелиною струмка Веццено; з Гроппарелло до нього ведуть стежки вздовж скелястого виступу, а для нерівної, крутої землі потрібне міцне взуття. Він входить до мережі Associazione dei Castelli del Ducato di Parma, Piacenza e Pontremoli.

До XIX століття замок називався Рокка-ді-Каньяно; назва Гроппарелло, від лангобардського кореня grop на позначення скелястого підвищення, спершу означала навколишню територію, а не саму фортецю. Переказ розповідає, що Розанія Фульгозіо, дружина феодала П'єтроне да Каньяно, наприкінці XIII століття була замурована живою в одній із кімнат після зради чоловіка, і її дух нібито блукає будівлею.