Sacra Famiglia, Неоготична церква у Флоренції, Італія

Сакра Фамілья — неоготична церква на вулиці Джоберті у Флоренції, зведена з 1904 року за проєктом П'єтро Тінколіні, натхненним міським собором. Фасад має три стрілчасті портали й кругле вікно з мармуровими колонками; інтер'єр тринавний, у формі латинського хреста. У люнеті головного порталу вміщено мальовану Святу Родину.

Салезіяни заснували 1882 року колегіум на вулиці Фра-Джованні-Анджеліко та ораторій на вулиці Чимабуе, а згодом збудували цю церкву для зростаючого району. Будівництво розпочалося 1904 року за проєктом П'єтро Тінколіні; наву відкрито 1922 року, а весь будинок завершено 1930 року. Церкву відкрили для богослужінь 11 травня 1930 року в присутності Уго Джуббі, єпископа Сан-Мініато, і освятили 12 травня 1932 року.

Церкву обслуговують священники Салезіянського товариства святого Івана Боско, які 1882 року заснували колегію на вулиці Фра-Джованні-Анджеліко та ораторію на вулиці Чімабуе. Парафія належить до Флорентійської архідієцезії. Над головним вівтарем висить дерев'яне розп'яття Умберто Бартолі, а Галілео Кіні написав полотно «Учні з Емауса».

Церква стоїть на вулиці Віа Джоберті, на схід від історичного центру, і до неї можна дійти пішки від вокзалу Санта-Марія-Новелла. Трубний орган, збудований 1982 року фірмою Chichi, має 44 регістри на трьох мануалах і педалі, загалом близько 3000 труб. Це діючий парафіяльний храм, тож відвідувати його краще поза богослужіннями.

Внутрішнє планування слідує латинському хресту, поєднуючи традиційну форму церкви з неоготичним стилем. Твори мистецтва Джузеппе Кассіолі та Умберто Бартолі додають скульптурних деталей у всьому просторі для молитви.