San Giacomo alla Lungara, Романська церква в Трастевере, Рим, Італія

Сан-Джакомо-алла-Лунгара — однонавна церква на Віа делла Лунгара в Трастевере, перебудована 1644 року Луїджі Аррігуччі з тринавної базиліки. Кесонна стеля стримана й пропорційна, а підлога 1916 року викладена цементними плитками, як килими. Романська дзвіниця XII століття, єдина середньовічна пам'ятка, видна з Лунготевере делла Фарнезіна.

Середньовічне походження церкви пов'язують із понтифікатом Лева IV у IX столітті, але найдавніші документи — це папські булли 1198 і 1228 років, якими Інокентій III оголосив її філією собору Святого Петра. 1644 року черниці-покаянниці доручили перебудову Луїджі Аррігуччі: тринавна базилікальна структура стала однонавною з кесонною стелею. Монастир знесли 1887 року заради Лунготевере; церкву після п'ятнадцяти років занедбання відновили, а 1916 року оновили коштом архієпископа Грасселлі.

Найвідоміший твір — «Надгробок Іпполіто Меренди» Берніні: надгробна плита, вирізьблена як зім'ята простирадло, яку тримає крилатий скелет руками й зубами. Головний вівтар має фреску апостола Якова пензля Джованні Франческо Романеллі. Підлогу переробили 1916 року з кольорових цементних плиток, викладених як низка килимів.

Церква розташована за адресою Віа делла Лунгара, 141/A, у районі Трастевере, поблизу Порта Сеттіміана. Романську дзвіницю XII століття найкраще видно з протилежного боку вулиці, уздовж Лунготевере делла Фарнезіна. Усередині зверніть увагу на кесонну стелю та підлогу з кольорової цементної плитки, покладену під час реставрації 1916 року.

Романська дзвіниця XII століття, видима з Лунготевере делла Фарнезіна, є єдиним середньовічним елементом, що пережив знесення монастиря 1887 року та пізніші перебудови. Решту церкви 1644 року перебудував Луїджі Арріґуччі на однонавну споруду з кесонною стелею.