San Barnaba, Барокова церква в Мантуї, Італія.

Сан-Барнаба — римо-католицька церква на перехресті вулиць Джованні Кіассі та Карло Поми в Мантуї. Інтер'єр має один неф із трьома бічними каплицями та глибоку апсиду. Фасад перебудували 1737 року за проєктом Антоніо Бібієни. Серед картин — «Помноження хлібів і риб» Лоренцо Кости Молодшого (1582–1583) і «Хресна дорога» Джузеппе Баццані.

Церква, присвячена святому Варнаві, першому єпископу Мілана, існувала на цьому місці вже 1263 року. 1397 року Франческо I Гонзага довірив її ордену служителів, які збудували прилеглий монастир. Джуліо Романо був тут похований 1546 року; його гробницю осквернили й втратили під час перебудови, завершеної 1737 року новим фасадом Антоніо Бібієни. Монастир скасували 1797 року і частково зруйнували на початку XX століття для міської в'язниці.

Церква присвячена святому Варнаві, першому єпископу Мілана. Її мистецька спадщина пов'язана з орденом сервітів, якому храм передали 1397 року: вівтарний образ із зображенням сервітського святого Філіпа Беніці пензля Джузеппе Оріолі стоїть біля третього вівтаря ліворуч, а Бернардіно Мальпіцці написав Мадонну з Немовлям і святим Філіпом Беніці.

Церква виходить на маленьку площу Баццані на розі вулиць Джованні К'яссі та Карло Пома, за кілька хвилин пішки від історичного центру Мантуї. Вхід з боку площі; єдина нава веде просто до глибокої апсиди, до якої відкриваються три бічні каплиці. Орієнтиром слугує фасад 1737 року за проєктом Антоніо Біб'єни.

Відомий архітектор епохи Відродження Джуліо Романо, який сформував ідентичність Мантуї, був похований тут у 1546 році, хоча його гробниця зникла під час пізніших реконструкцій. Цей зв'язок з однією з найвпливовіших постатей міста залишається переважно прихованим від очей сьогодні.