Catacomba maggiore, Катакомби та археологічна пам'ятка в Римі, Італія

Catacomba Maggiore, також відома як Coemeterium Maius, — катакомба вздовж Віа Номентана в римському районі Трієсте. Вона виникла в середині III століття як два окремі осередки з незалежними сходами біля сучасного входу на Віа Асмара, а наприкінці цього століття була об'єднана. Містить одну з найдовших підземних галерей Риму завдовжки майже 200 метрів. Монументалізована крипта, виявлена 1876 року Маріано Армелліні, розділена аркою і має хрестові склепіння, колони з капітелями, світлове вікно, вирізане в туфі крісло та вирізаний у туфі стіл для святих олій.

Катакомба виникла близько середини III століття як два окремі осередки з незалежними сходами біля сучасного входу на віа Асмара, викопані після того, як занедбану римську сільську віллу пристосували для поховань. Наприкінці цього століття дві частини об'єднали, утворивши найбільшу катакомбу Риму, що використовувалася до першої половини V століття. Ранньосередньовічні путівники для прочан згадують наземну базиліку, присвячену святій Емерентіані, та два підземні поховання, перетворені на святилища святих Віктора й Александра.

Назва Coemeterium Maius походить від розмірів цвинтаря та густого розгалуження галерей, одна з яких має майже 200 метрів. Ранньосередньовічні паломницькі путівники згадують це місце під цією назвою. У «ділянці кафедр» знайдено сім вирізаних у туфі сидінь першої половини IV століття, пов'язаних з обрядом refrigerium — поховальними бенкетами біля могил у річницю смерті небіжчика.

Катакомби розташовані вздовж Віа Номентана в районі Трієсте, теперішній вхід — на Віа Асмара. Саме тут були два первісні вхідні сходи, перш ніж наприкінці III століття обидва осередки об'єднали. Цвинтар використовувався до першої половини V століття.

1876 року Маріано Армелліні виявив тут монументальну крипту, яку помилково вважав гробницею святої Емеренціани; пізніші дослідження встановили, що це місце поховання мучеників Віктора й Александра. Приміщення розділене аркою, має хрестові склепіння, колони з капітелями та світлове вікно, а також вирізані в туфі сидіння й стіл для святих олій.