Santi Francesco e Giustina, Неокласична церква в Ровіго, Італія.

Санті Франческо е Джустіна — церква в Ровіго з неокласичним фасадом, зведеним між 1853 і 1896 роками, який колись прикрашали п'ять статуй, демонтованих наприкінці 1960-х. Перебудова XIX століття включила первісну готичну споруду до нинішнього трансепту. Усередині, біля третього вівтаря ліворуч, стоїть «П'єта» Тулліо Ломбардо 1526 року.

Першу церкву Сан-Франческо збудували між 1297 і 1300 роками в готичному стилі, з однією навою та п'ятьма апсидними каплицями, приєднану до францисканського монастиря, заснованого за заповітом Обіццо II д'Есте. 1413 року додали праву наву з п'ятьма сполученими каплицями, 1520 року — дзвіницю, а 1533 року подовжили центральну апсиду. Скасовану й осквернену 27 вересня 1797 року за Наполеона, її знову відкрили 1799 року і 11 квітня 1806 року зробили парафіяльною замість Санта-Джустіни. Перебудова, розпочата 13 травня 1827 року, включила стару церкву в сучасний трансепт; церкву освятили 7 травня 1837 року, а фасад звели між 1853 і 1896 роками.

Подвійне посвячення походить від 11 квітня 1806 року, коли церква замінила знесену Санта-Джустіну як парафіяльний осередок і перейняла обидва титули. Купіль просили вже 1603 року, але встановили її лише 6 липня 1914 року.

Церква розташована в Римо-католицькій єпархії Адрія-Ровіго і приймає відвідувачів під час звичайних богослужінь протягом тижня. Найкраще відвідувати поза основними годинами богослужінь, якщо ви хочете дослідити інтер'єр у спокійному темпі.

Фасад звели між 1853 і 1896 роками на нинішньому церковному майдані, і він ніс п'ять статуй, які прибрали наприкінці 1960-х. Купіль встановили лише 6 липня 1914 року, хоча парох просив її у генерального вікарія ще 1603 року.