San Maurizio, Церковна споруда в Монці, Італія

Церква Сан-Мауріціо в Монці має двоповерховий фасад з червоно-коричневої цегли, увінчаний трикутним фронтоном із трьома білими статуями: ангелами на схилах і святою Маргаритою на вершині. Центральне арочне вікно розташоване між двома високими неглибокими цегляними панелями, а білий кам'яний карниз відділяє верхній ярус від нижнього, де різьблений портал обрамляє дерев'яні двопільні двері з рельєфним погруддям святої в медальйоні, яке з обох боків супроводжують дві маленькі білі фігури.

Церква постала 1310 року на місці дому уміліатів, згодом монастиря. 1469 року новий храм, присвячений святим Маргариті й Катерині, замінив середньовічний ораторій. Через аварійний стан Джакомо Антоніо Квадріо повністю перебудував його 1736 року; 1785 року монастир скасували, а церкву розсвятили. Від 1881 року вона належить Монційському собору, який переніс сюди титул старої церкви Сан-Мауріціо, знесеної 1846 року.

Фрески склепіння перших трьох прогонів виконав Карло Інноченцо Карлоні між 1740 і 1742 роками, а панелі Джузеппе Кастеллі та Перрукетті доповнюють оздоблення. На стінах зберігаються полотна Антоніо Марії Руджері, Амброджо Брамбілли, Джанбаттісти Гарібольді та Франческо Корнеліані. На протилежній від входу стіні в бароковій рамі висить найстаріший у місті міховий орган XVIII століття.

Церква стоїть на п'яцці Санта-Маргерита, окремо від Дуомо, тож до неї йдуть пішки через площу, а не через собор. Портал давнього монастиря видно на стіні ліворуч від фасаду, а праворуч від нього — отвір, де колись було колесо для підкинутих немовлят. Цегляна дзвіниця з мармуровими балюстрадами височіє за церквою, праворуч.

Дві гранітні колони порталу поставлені по розбіжній скісній лінії щодо дверних стояків. Овал між двома постатями, що моляться, вміщує погруддя святої. Ліворуч від фасаду збереглися портал давнього монастиря та обертове вікно, куди підкидали покинутих немовлят.