Chiesa di Sant'Anna dei Pompetti, Церковна будівля в Терамо, Італія

Chiesa di Sant'Anna dei Pompetti — невелика кам'яна церква, прибудована до бастіону Torre Bruciata. Її фасад із нерегулярної кладки бежевого, сірого та коричневого каменю має високі дерев'яні фільончасті двері у світлій кам'яній рамі, маленьке прямокутне вікно та пологий двосхилий дах. У верхньому лівому куті височить цегляна дзвіниця з арочними отворами та темним дзвоном, біля її основи закріплено два гучномовці.

Будівля є тим, що збереглося від давнього собору Санта-Марія-Апрутієнсіс, уперше згаданого як ecclesia aprutina в листі папи Григорія I 598 року. Її пошкодила пожежа 1156 року під час норманського пограбування під проводом Роберта II ді Бассавілли, а 1175 року вона отримала титул Сан-Джетуліо після перенесення останків святого Берардо до собору Терамо. Розкопки Франческо Савіні з 1896 року ототожнили споруду з першим собором; 1902 року її внесено до національних пам'яток.

Назва Помпетті походить від родини, яка придбала церкву 1804 року й використовувала її як приватну каплицю; родина й досі передає ім'я Анна на згадку про святу. Церкву довго називали Сан-Джетуліо — цей титул вона отримала 1175 року, коли мощі святого Берардо перенесли до собору Терамо.

Церква стоїть на Piazza Sant'Anna, притулена до бастіону Torre Bruciata і поруч із церквою Santa Caterina. Вона належить до парафії Sant'Antonio, а не безпосередньо до єпархії. Фасад має високі дерев'яні двері та маленьке вікно; інтер'єр невеликий і часто зачинений поза богослужіннями.

Під підлогою церкви, видима через скляні панелі, лежить мозаїка з римського республіканського періоду, яка створює прямий фізичний зв'язок між давніми та середньовічними етапами будівництва. Цей прихований шар розповідає історію двох цивілізацій на одному місці.