San Francesco, Неоготична церква у Флоренції, Італія

Сан Франческо — неоготична церква, збудована 1887 року архітектором Вінченцо Мікелі. Щипцевий фасад має трикутне завершення з висячими сліпими арками, мармуровий портал і люнет роботи Квінто Мартіні, що зображує святого Франциска, який приймає стигмати. Усередині дві нави перекриті відкритими дерев'яними фермами, уздовж головної нави — сліпі стрілчасті арки на різьблених капітелях.

Вінченцо Мікелі спроєктував церкву в неоготичному стилі; її завершили 1887 року для кармеліток із Санта-Марія-Маддалена-дей-Пацці, які залишили свій монастир на Борго Пінті. 1928 року францисканці перебрали монастир і розширили церкву за проєктом свого співбрата Раффаелло Франчі. 15 квітня 1930 року архієпископським декретом вона стала парафією, 1932 року її освятили, а 1971 року відбулася остання реставрація з відкриттям нових приміщень і новою підлогою.

Назва походить від францисканців, які 1928 року перебрали монастир і розширили церкву. Над мармуровим порталом люнета Квінто Мартіні зображає святого Франциска, що приймає стигмати, а вище щипець із погруддям ангела в центрі. У прилеглому монастирі зберігається архів Менших братів-обсервантів Тосканської провінції.

Церква стоїть на площі Савонароли, на північ від історичного центру Флоренції. Вхід із площі через мармуровий портал; усередині обидві нави перекриті відкритими дерев'яними фермами, а орган на 44 регістри розміщено на двох протилежних канторіях обабіч вівтаря. Презбітерій сучасний, за ним аркади ведуть до баптистерію.

Обидві нави перекриті відкритими дерев'яними фермами, а орган, збудований фірмою La Frescobalda у 1988-89 роках, розміщено на двох протилежних канторіях обабіч вівтаря; він має 44 регістри на двох мануалах і педалі. Мармуровий портал увінчує люнета Квінто Мартіні зі сценою стигматизації святого Франциска.