S. Lucia della Tinta, Католицька церква в районі Кампо-Марціо, Рим, Італія

Санта-Лючія-делла-Тінта — невелика католицька церква на вулиці Монте-Бріанцо, 61, у районі Кампо-Марціо, а не в Банкі-Веккі. Фасад датується приблизно 1711 роком; 1728 року інтер'єр змінили й замінили головний вівтар, а 1911 року перестелили підлогу. Перед головним вівтарем збереглися рештки косматескької підлоги 1290 року, знайдені під час робіт 1911 року.

Найдавніша згадка про церкву — напис 1002 року, знайдений у будівлі в XVII столітті й нині втрачений. Була Миколая IV згадує її під час перебудови 1290 року, коли було викладено косматескську підлогу, рештки якої знайшли 1911 року перед головним вівтарем. Compagnia dei Cocchieri відреставрувала церкву 1580 року; князь Боргезе наказав перебудувати її 1664 року на прохання настоятеля Франческо Сорді, а 1728 року було замінено головний вівтар, про що свідчить таблиця при вході.

Назва походить від tintori, фарбувальників, що працювали в цьому кварталі; церкву також називали Santa Lucia delle Quattro Porte через posterula santa Lucia — хвіртку в старому мурі над Тибром навпроти. Вона присвячена Луції, римській шляхтянці, замученій за Діоклетіана разом із Гемініаном, її чоловіком або сином, а не однойменній святий із Сиракуз. Лист пароха Франческо Сорді 1659 року засвідчує, що їхні тіла зберігалися тут.

Церква розташована на вулиці Монте-Бріанцо, 61, у районі Кампо-Марціо, за кілька кроків від Тибру та мосту Сант-Анджело. Від 1970 року нею опікується Fraterna Domus — спільнота сестер, чий дім прийому прилягає до церкви, тож відвідини можуть збігтися з їхньою діяльністю. Інтер'єр невеликий: вдягайтеся стримано й поводьтеся тихо під час богослужіння.

Під час перемощення підлоги 1911 року виявили рештки косматескької підлоги 1290 року, з часів Миколая IV; ці фрагменти тепер лежать перед головним вівтарем. Мармурова таблиця в церкві нагадує про буллу цього папи щодо відбудови 1290 року.