Santa Maria in Campo, Середньовічна церква у Флоренції, Італія

Santa Maria in Campo — церква на маленькій бічній площі via del Proconsolo, за кілька кроків від piazza del Duomo. Вона має одну наву з п'ятьма каплицями, включно з головним вівтарем, і простий фасад, що сягає повторного освячення 1568 року. На архітраві викарбувано «speciosa in campis».

Санта-Марія-ін-Кампо вперше згадується 1137 року, коли вона стояла поза першими мурами Флоренції вздовж сучасної віа дель Проконсоло; ймовірно, її збудували в XI столітті, до того як п'яте кільце мурів (1173-1175) охопило цю територію. Суперечка 1220 року між Флоренцією та єпископом Ф'єзоле Ільдебрандо да Лукка за маєтки, відчужені його попередником Ріньєрі, призвела до того, що 1228 року папа Григорій IX передав церкву Ф'єзоле як відшкодування. Григорій X звелів збудувати поруч палац для ф'єзоланських єпископів, які 1259 року отримали від Александра IV право тримати там курію й єпархіальний суд. Розширену близько середини XIV століття церкву 1585 року освятили повторно.

На архітраві викарбувано «speciosa in campis» (гарна в полях), що вказує на відкриту місцевість за старими мурами; переказ пов'язує назву з образом Марії, знайденим у сусідньому полі. Церква належить до дієцезії Ф'єзоле, а не Флоренції, після суперечки 1220 року, яку 1228 року вирішив Григорій IX. Франко Саккетті помістив сюди новелу про ведмедицю, прив'язану до мотузок дзвонів.

Церква стоїть на маленькій бічній площі вулиці дель Проконсоло, за кілька кроків від площі Дуомо. Вона належить до дієцезії Ф'єзоле, а не Флоренції; від 1684 року процесії обмежені майданчиком перед церквою. На архітраві викарбувано «speciosa in campis».

Парафія є місцем дії новели Франко Саккетті «Le campane di Santa Maria del Campo»: жартівники прив'язали ручну ведмедицю подести до мотузок дзвонів, дзвони забили, а квартал закричав «пожежа!». Церква також належить до дієцезії Ф'єзоле, а не Флоренції, що 1228 року встановив папа Григорій IX.