Santa Marta, колишня церква у Венеції, Італія

Санта-Марта — розсвячена церква в Дорсодуро біля портового паркінгу, цегляна, з крутим двосхилим дахом. Гладкий фасад має лише невеликий прямокутний портал у білій кам'яній рамі; правий бік, повернутий до паркінгу, має другий кам'яний портал і стрілчасте вікно. Усередині єдина нава з дерев'яними кроквами вміщує дерев'яну конструкцію з місцями для конференцій і виставок.

Санта-Марта постала на початку XIV століття на найзахіднішому пляжі лагуни з проєкту притулку Джакоміни Скорпіоні, підтриманого Марко Санудо і Філіппо Саломоне. Наріжний камінь заклав Джованні Дзане, єпископ Каорле; 1319 року Скорпіоні стала абатисою бенедиктинського монастиря. Церкву перебудували у 1446–1448 роках, згодом монастир скасували, а церкву розсвятили.

Назва походить від святої Марти, якій разом з апостолом Андрієм було присвячено монастир, заснований 1319 року; незабаром його почали називати просто Санта-Марта. Щороку на свято покровительки абатиса дарувала родині Саламон шовкову троянду як символічну данину за їхнє патронатство. Нині церква розсвячена і слугує для конференцій та виставок.

Церква стоїть біля паркування портової зони на західному краю Дорсодуро, там, де канал Скоменцера впадає в канал Джудекка. Це одна з небагатьох доступних для авто частин Венеції, тож сюди можна дійти пішки від П'яццале Рома. Правий бік, обернений до паркування, має другий портал і стрілчасте односвітлове вікно.

Церкву розсвятили й використовували як склад, доки повна реставрація у 2000-х не перетворила її на місце для конференцій і виставок. Усередині дерев'яна конструкція з місцями для сидіння займає центр єдиної нави, стеля якої зберегла дерев'яні крокви.