Saint Eusebius of Vercelli Church, Церковна будівля в Чінізелло-Бальзамо, Італія.

Маленька церква Сант-Еузебіо стоїть за межами забудови, уздовж дороги до Нова-Міланезе. Вона має одну прямокутну залу з апсидою, орієнтовану на схід, і збудована з бідних місцевих матеріалів. Неокласичний портик на фасаді та маленька дзвіниця з годинником і двома дзвонами датуються реставрацією 1879 року. Усередині цоколь апсиди прикрашений зображеннями риби, півня, змії та рослинними мотивами.

Церква є найдавнішим місцем богослужіння в Чінізелло та Бальзамо, згаданим ще 1298 року в Liber notitiae sanctorum Mediolani Ґоффредо да Буссеро; Лучано Карамель датує її заснування кінцем X — початком XI століття. Пастирські візити Леонетто Клівоне 1567 року та Карло Борромео 1579 року застали її зачиненою й занедбаною. Федеріко Борромео наказав відреставрувати її 1612 року, а 1670 року добудували ризницю.

Церква названа на честь святого Євсевія Верчеллійського і дотримується амвросіанського обряду, що корениться в релігійній традиції Мілана. Ця літургійна спадщина формує служби і робить її місцем, де віруючі відчувають відмінну форму католицького богослужіння.

Церква стоїть поза забудовою, уздовж дороги до Нова Міланезе, відокремлена на семи метрах ґрунту, обмеженого кам'яним цоколем, — такий устрій створила реставрація 1879 року. Єдина прямокутна зала з апсидою відкривається через неокласичний пронаос, доданий до фасаду тоді ж. Варто звернути увагу на малу дзвіницю з годинником і двома дзвонами та напис біля її основи на згадку про ці роботи.

Поширена місцева легенда розповідає, що королева Теодолінда побачила тут сон, прийняла християнство й звела Монцький собор, а між двома церквами нібито існував таємний хід. Історія безпідставна: споруду зведено з убогих, повторно використаних матеріалів.