San Procolo, Романська церква в центрі Флоренції, Італія.

Сан-Проколо — романська церква на розі вулиць Віа де Джеральді та Віа де Пандольфіні. Фасад із грубого каменю, що первісно був апсидою, має замуроване центральне кругле вікно й два великі бічні вікна; ще три вікна відкриваються вздовж Віа Пандольфіні, де знову проступили романські структури. 2005 року під час обвалу даху втрачено склепіння XVIII століття.

Тут церква існувала вже у XIII столітті, спершу присвячена святим Прокулу та Никомеду і до XVI століття орієнтована на захід. У 1739–1743 роках її перебудували для братства Sant'Antonio Abate dei Macellai, одного з чотирьох братств самобичувальників, званих buche. Після Другої світової війни тут правила Месу для бідних Джорджо Ла Піра; повінь Арно 1966 року завдала їй тяжкої шкоди, а 2005 року частина даху завалилася, знищивши склепіння XVIII століття. 2019 року італійська держава купила церкву для розширення музею Барджелло.

Сан-Проколо був осередком братства Sant'Antonio Abate dei Macellai з 1739 по 1743 рік, одного з чотирьох флорентійських братств самобичувальників, відомих як buche, які практикували бичування, сувору дисципліну та нічні молитви. Церква також приймала Compagnia di San Giobbe. Після Другої світової війни тут відбулася Меса бідних, започаткована Джорджо Ла Пірою.

Церква розташована на розі via de' Giraldi та via de' Pandolfini. Італійська держава придбала її 2019 року для розширення сусіднього музею Барджелло, і тепер вона перебуває на реставрації, тому всередину потрапити не можна. З вулиці видно фасад із грубого каменю із замурованим круглим вікном та романські структури вздовж via Pandolfini.

Руйнівна повінь на Арно в 1966 році завдала серйозної шкоди будівлі та призвела до переміщення багатьох середньовічних творів мистецтва, які колись прикрашали її інтер'єр. Кілька з цих врятованих творів зараз можна побачити в міських музеях.