Monumental cemetery of Verona, Неокласичний цвинтар у Вероні, Італія

Монументальний цвинтар Верони — неокласичний поховальний комплекс у районі Веронетта, зведений з 1828 року за проєктом Джузеппе Барб'єрі. Його центральний план — велике подвір'я, оточене з чотирьох боків критими обходами на дорійських колонах. У центрі кожної колонади стоїть пантеон: Resurrecturis при головному вході, Piis Lacrimis за зразком римського Пантеону, Ingenio Claris для визначних веронських громадян і Beneficis in patriam для доброчинців.

Цвинтар збудували з 1828 року за неокласичним проєктом веронського архітектора Джузеппе Барб'єрі, згідно з наполеонівським едиктом із Сен-Клу 1804 року, що вимагав поховань за міськими мурами. Після смерті Барб'єрі 1838 року Франческо Ронцані завершив роботи за шість років. Місця забракло за п'ятдесят років: від 1910 року терен подвоїли «Новим цвинтарем», а в 1930-х додали Садовий цвинтар і храм-оссарій.

Чотири пантеони мають латинські назви: Resurrecturis біля головного входу, Piis Lacrimis за зразком римського Пантеону, Ingenio Claris з найвидатнішими громадянами Верони та Beneficis in patriam для доброчинців. Найбагатші родинні гробниці тягнуться вздовж критих галерей, захищені від негоди.

До головного входу веде монументальна дорога, обабіч якої ряди високих кипарисів, вона вирівняна з мостом Алеарді; план — центральний квадрат, оточений критими колонадами, які можна обійти по всіх чотирьох боках. Цвинтар лежить за брамою Вітторія, поблизу станції Верона Порта Весково.

Цвинтар є місцем спочинку кількох відомих митців і письменників, пов'язаних з Вероною та регіоном. Їхні гробниці та пам'ятники нагадують про мистецьке та літературне минуле міста.