Цвинтар Сан Мікеле, Цвинтар на острові у Венеції, Італія

Цвинтар Сан-Мікеле — це місце поховання на острові у Венеціанській лагуні, що складається переважно з рядів могил, церкви епохи Відродження та кількох каплиць. Територія поділена на окремі зони для різних віросповідань і позначена високими кипарисами та стінами з червоної цегли.

Острів утворився з двох первісних островів, які були об'єднані на початку 1800-х років після того, як Наполеон Бонапарт вирішив створити новий цвинтар за межами міста. Церква була побудована між 1469 і 1479 роками архітектором епохи Відродження Мауро Кодуччі і вважається однією з найдавніших церков Відродження у Венеції.

Цвинтар поділено на католицьку, православну та протестантську ділянки за віросповіданням померлого; єврейський цвинтар Венеції розташований на Лідо. Монументальний вхід XIX століття, емічиклю 22 (ділянка XI), складається з 38 едикул, серед них приватні каплиці шляхетних родин Сальвіаті, Веньєр та Олів'єрі. У 2019 і знову 2025 року плавучий міст дозволяв дістатися острова пішки для вшанування померлих.

Цвинтар розташований на острові Сан-Мікеле між Венецією та Мурано; до нього доїжджають вапоретто до зупинки Сан-Мікеле Чимітеро біля входу. Плавучий міст сполучав Венецію з цвинтарем пішки з 31 жовтня до 10 листопада 2019 року і знову з 30 жовтня до 9 листопада 2025 року з нагоди католицького Ювілею. Острів поділено на католицьку, православну та протестантську ділянки, тож перевірте ділянку перед пошуком могили.

Тут поховані такі визначні постаті, як Ігор Стравінський, Езра Паунд і Йосип Бродський, але їхні могили розкидані по різних ділянках і іноді їх важко знайти. Ці приховані пам'ятники розкривають глибокий зв'язок між митцями та Венецією протягом поколінь.