Santissima Trinità, Колегіатська церква в Генцано-ді-Рома, Італія

Santissima Trinità — неокласична колегіатська церква в Генцано-ді-Рома з виразним фасадом, розділеним на три частини, де центральна частина піднімається вище і оточена двома колонними ордерами в тосканському та іонічному стилях. Всередині вона має одинадцять вівтарів і кілька капел, включаючи одну, присвячену Святому Томасу з Вілланова.

Будівництво розпочалося 1781 року, наступного після відкриття 1780 року Віа Коррієра до Неаполя, що подолало географічну ізоляцію Дженцано і перемістило центр міста до рівнини. Церкву відкрили для богослужінь 9 квітня 1808 року, а 1820 року вона стала парафіяльною. Споруду приписують не одному проєктувальнику, а кільком архітекторам родини Кампорезе, передусім Джузеппе та його старшому братові Джуліо.

Місцеві називають її «Chiesa nuova» або «Duomo nuovo», на противагу Санта-Марія-делла-Чима, «Duomo vecchio»; ці назви відображають перенесення центру Дженцано із замку на рівнину після відкриття 1780 року Віа-Корр'єра до Неаполя. Чотирнадцять таблиць Хресної дороги та олійне зображення Успіння початку XVII століття походять зі старішої церкви.

Фасад звернений до центру містечка, дістатися можна з площі Сан-Себастьяно вулицею Італо Беларді. Вхід через великий центральний портал або двоє бічних дверей; праві двері ведуть до коридору з чотирма малими каплицями. Єдина дзвіниця стоїть праворуч, її відбудували після обвалу первісної на початку XX століття.

Чотирнадцять таблиць Хресної дороги та олійне полотно «Успіння» першої половини XVII століття походять із Санта-Марія-делла-Чіма, старішої церкви на пагорбі. Між другою і третьою арками лівого нефу дерев'яна кафедра має позолочений рельєф, який тлумачать як передачу правила святого Бенедикта.