Forte di San Rocco, Форт у Гроссето, Італія

Форт Сан-Рокко це цегляна фортеця на правому березі каналу Сан-Рокко в Марина-ді-Гроссето. Похилі цегляні мури оточують внутрішній двір, до якого зі сходу ведуть облицьовані травертином ворота з пологою аркою та гербом Лотаринзького дому. Головна будівля це триповерхова прямокутна вежа; її західний бік до моря захищає бастіон із потужною похилою основою та терасою на вершині, де стояла артилерія.

Сучасний комплекс звела родина Лотарингів у другій половині XVIII століття на місці давнішої сторожової споруди. Він мав контролювати узбережжя й слугувати логістичною базою для гідромеліоративних робіт під керівництвом Леонардо Ксіменеса. Коли канали осушили болота внутрішніх районів і озеро Пріле, будівлю вивели з ужитку й перетворили на військовий округ; останніми десятиліттями її поділили на приватні помешкання.

Назва форту походить від місцевого каналу, що протікає поруч. Родина Лотарингів, яка колись правила цією територією, залишила свій герб над входом як знак своєї влади, який видно й сьогодні.

Форт розташований у тихому районі біля місцевої марини, і його можна вільно оглянути ззовні. Погодні умови впливають на враження, тому відвідування в ясні дні дозволяє насолодитися краєвидом з тераси на воду.

Форт слугував логістичною базою для гідромеліоративних робіт під керівництвом Леонардо Ксіменеса, які осушили давні болота внутрішніх районів і озеро Пріле. Після завершення каналів військова споруда втратила призначення, стала військовим округом, а останніми десятиліттями її поділили на приватні помешкання.