Castello Mediceo, Фортеця епохи Відродження в Сансеполькро, Італія

Кастелло Медічео, також відома як Фортеця Сансеполькро, — ренесансна фортифікація, вбудована в кут міських мурів. План майже квадратний, з чотирма серцеподібними кутовими бастіонами різного розміру; нижня кладка приписується Джуліано да Сангалло, а верхні частини зведені пізніше.

Джуліано да Санґалло отримав замовлення близько 1500 року від Dieci di Balia Флоренції, а роботи почалися між кінцем 1502 і початком 1503 року. Він включив укріплене містечко Малатеста XIV століття навколо Рокка ді Сант-Анджело, зведеної на залишках римської вежі. За Лотаринзького дому озброєння перевезли до Фортецца да Бассо у Флоренції; 1754 року фортецю передали Франческо Альберті, 1842 року — Коллаккіоні, а 1904 року вона стала приватною власністю.

Чотири кутові бастіони мають назви Бельведер, Санта-Марія, Сан-Кашано і Сан-Лео; Бельведер найбільший. Крізь бастіон Сан-Лео вертикально проходить круглий канал — димар для диму артилерії, розміщеної на його поверхах. У XIX столітті фортеця стала приватною фермою, і відтоді походить ворітна брама для возів.

Фортеця є приватною власністю родини Тозі з 1916 року і не відкрита як публічна пам'ятка; квадратний план і чотири бастіони у формі серця видно ззовні та на аерофотознімках. Внутрішня підлога лежить понад два метри над зовнішньою дорогою, а рів значною мірою засипано.

Бастіон Сан-Лео приховує круглий отвір, що проходить вертикально крізь усю споруду, — димар для диму артилерії, розміщеної на його поверхах; його розмір вказує на гармати великого калібру, ймовірно встановлені після втручання Сангалло. Треті брама, схована за вушком бастіону Сан-Лео, мала підйомний міст і старша за укріплення, що її оточує.