Posillipo cableway, Канатна дорога в Посілліпо, Неаполь, Італія.

Канатна дорога Посілліпо мала довжину 1 629 м між Фуорігроттою та Посілліпо, з них 945 м підйому за перепаду висот 104 м. Її спроєктував Джуліо Де Лука, а збудувала фірма Ceretti e Tanfani; було дві кабіни на 20 осіб і три сталеві пілони, що стоять досі. Нижня станція — квадратна залізобетонна будівля на віале Кеннеді, верхня — у кінці віа Манзоні.

Канатну дорогу було відкрито 9 травня 1940 року разом із Mostra delle Terre d'Oltremare, але публічний рух тривав лише до 10 червня 1940 року. Німецькі війська, що окупували Неаполь у 1943 році, майже повністю зруйнували лінію. Відбудова почалася 1950 року, а нове відкриття відбулося 8 червня 1952 року; рух припинено 2 лютого 1961 року. Верхню станцію згодом здали в оренду ресторану «Gulliver», який збанкрутував у 1990-х, а нижня стала садівничим центром.

Місцеві жартома називають уцілілі пілони «cristi», бо їхня форма нагадує християнський хрест. Нижня станція на Віале Кеннеді стала центром садівництва, і всередині досі видно одну з двох кабін, сильно зруйновану. Верхню станцію здавали в оренду ресторану «Gulliver» до його банкрутства в 1990-х.

Нижня станція на viale Kennedy у Фуорігротті стала садовим центром; усередині досі видно одну з двох кабін, сильно зруйновану. Верхню станцію в кінці via Manzoni здавали ресторану «Gulliver» до його банкрутства в 1990-х. Три опорні пілони стоять досі і видно з вулиці.

Три гігантські пілони, що тримали канатну дорогу, досі стоять, і місцеві жартома називають їх «cristi», бо їхня форма нагадує християнський хрест. Одну з двох кабін, сильно зруйновану, досі можна побачити всередині нижньої станції на Віале Кеннеді у Фуорігротті.