Grotte di Sant'Angelo, Вапнякова печера в Кассано-алль-Іоніо, Італія.

Гротте ді Сант-Анджело — це вапнякова печера поблизу Кассано-алль-Іоніо з підземними залами, прикрашеними сталактитами, сталагмітами та мінеральними відкладеннями. Система тягнеться на кількох рівнях, і природні кам'яні утворення видно скрізь.

Печери були постійним поселенням землеробських громад середнього неоліту (V–IV тисячоліття до н. е.) до кінця бронзової доби, а згодом їх відвідували в металеві віки. 1951 року спелеолог Франческо Орофіно першим дослідив карстові порожнини біля підніжжя скелі Муральйоне. Санто Тіне провів перші стратиграфічні розкопки між 1962 і 1964 роками, а з 1978 по 1982 рік досліджували печеру Паволлела, що виявила поховальне призначення з рідкісним неолітичним кремуванням.

Печери названі на честь Сант-Анджело, а до комплексу входить Гротта Паволелла, відома також як Гротта дельї Скелетрі (Печера скелетів): розкопки 1978–1982 років виявили поховальне призначення, рідкісне неолітичне кремування та розписну смугасту кераміку. Нижня й Верхня печери Сант-Анджело мають понад кілометр кожна.

Печери лежать біля підніжжя скельного пасма, що зветься Муральйоне, впритул до забудови Кассано-алл'Іоніо, тож дістатися можна пішки з містечка. Комплекс охоплює Гротта-Інферіоре і Гротта-Суперіоре-ді-Сант-Анджело, кожна з понад кілометром ходів, а також Гротта-Паволлела. Ґрунт складається з гіпсу, глин і пісків, а всередині немає освітлення, тому потрібні ліхтарик і міцне взуття.

На південь від Casa del Drago ростуть рідкісні рослини без світла, які живляться водою, що капає зі сталактитів. Вони сягають щонайбільше 35 см, майже завжди торкаються сталактита і можуть утворювати скупчення понад сорока екземплярів; це явище повідомили італійській національній спелеологічній спільноті.