Parco naturale delle Grotte di Oliero, Природний заповідник і система печер у Вальбрента, Італія

Природний парк печер Ольєро це природний заповідник у долині Вальбрента на півночі Італії, побудований навколо підземної системи печер, вирізаної водою в вапняку за дуже довгий час. Печери складаються з широких проходів і залів, з підземною річкою, що протікає через них, яка тече під навколишніми пагорбами.

Альберто Пароліні, натураліст і власник цих земель, виявив 1822 року печеру, названу його іменем, і відкрив її для відвідувачів 1832 року. Під час повені Бренти 1966 року джерела давали близько 140 м³/с проти середніх 15 м³/с. Пароліні також випустив у воду протеїв із печер Постумії; згодом водолази знайшли близько сорока з них.

Чотири виходи місцевим діалектом звуться «còvoli»; два сухі, зокрема covolo degli assassini, а два виводять річку. Грота Пароліні названа на честь натураліста Альберто Пароліні, який відкрив її 1822 року і відкрив для публіки 1832 року. Він випустив у воду протеїв із грот Постумії, і згодом водолази знайшли близько сорока з них.

Відвідування печер відбувається на човнах із гідом; на пристані безкоштовно видають рятувальний жилет і каску. Температура води в печері близько 9 °C, повітря — близько 12 °C, тому варто взяти теплий одяг. Вхід платний, печери відкриті з березня по жовтень, а сама екскурсія триває приблизно півгодини.

Сифон джерела досліджено приблизно на 10 км, тож він є одним із найдовших в Італії і, ймовірно, в Європі. У печері є також вапняковий сталактит завдовжки близько 14 метрів. Під час повені Бренти 1966 року витрату джерел оцінювали приблизно у 140 м³/с.