Laghi di Lavagnina, Водосховище в П'ємонті, Італія
Лагі-ді-Лаваньїна — це два штучні озера в комунах Казаледжо-Бойро, Морнезе та Бозіо, у провінції Алессандрія, П'ємонт. Верхнє озеро називається Лаго-Суперіоре, а нижнє — Лаго-Інферіоре; обидва живляться та дренуються потоком Торренте-Горценте. Вони входять до природного парку Капанне-ді-Маркароло.
У Лаваньїні, яка тепер затоплена, видобували золото, і 1852 року там збудували металургійний завод для виготовлення зливків; копальні перейшли до Société Anonyme des Mines d'or du Gorzente зі штаб-квартирою в Ліоні, а остання з них вичерпалася 1913 року. Верхню греблю, розпочату з вичерпанням частини копалень, завершили 1887 року; греблю нижнього озера будували між 1911 і 1917 роками. У посушливі періоди знову з'являються кашина Лаваньїна та металургійний завод 1850 року.
Озера входять до природного парку Капанне-ді-Маркароло, а потік Торренте Горценте живить і дренує обидва басейни. У посушливі періоди вода спадає настільки, що з'являються Кашина Лаваньїна та металургійний завод, збудований там 1850 року, перш ніж верхнє водосховище затопило це місце.
Озера розташовані на території комун Казаледжо-Бойро, Морнезе та Бозіо, у природному парку Капанне-ді-Маркароло, а потік Горценте їх живить і дренує. У посушливі періоди вода спадає настільки, що з'являються затоплені кашина Лаваньїна та металургійний завод 1850 року, тож відвідини при низькій воді показують те, що приховують водосховища.
У посушливі періоди з-під води знову з'являється затоплене селище Лаваньїна з металургійним заводом, збудованим 1852 року для виготовлення золотих зливків з місцевих копалень. Копальні перейшли до Société Anonyme des Mines d'or du Gorzente з Ліона, а остання вичерпалася 1913 року.
Спільнота допитливих мандрівників
AroundUs об'єднує тисячі дібраних місць, місцеві поради та приховані перлини, які щодня поповнюють 93 722 учасників по всьому світу.