Monastery of San Nicolò l'Arena, Бенедиктинський монастир у Ніколозі, Італія

Monastero di San Nicolò l'Arena це бенедиктинська споруда в Ніколозі з невеликим портиком, прикрашеним фресками та архітектурними елементами з місцевого лавового каменю та білого каменю. Комплекс був побудований з матеріалів, взятих з вулканічних відкладень регіону.

1150 року Сімоне дель Васто подарував сільську церкву Сан-Ніколо-л'Арена поблизу Ніколозі разом із притулком, виноградниками й пасовищами громаді ченців; 1156 року графиня Аделазія перетворила її на монастир в окрузі Руволо-Гроссо. У XIV столітті Фрідріх III Сицилійський зробив його головним монастирем ценобітів, а шанування ченцями святого Миколая з Барі та червоний вулканічний пісок (латинське arena) дали йому назву Сан-Ніколо-ла-Рена. 1483 року він приєднався до сицилійської бенедиктинської конгрегації, а 1537 року ченці перебралися до Катанії.

Назва Ніколозі, ймовірно, походить від монастиря, а «л'Арена» — від сицилійського «a rina», червоного вулканічного піску місцевості. Ченці шанували святого Миколая з Барі, а комплекс зберігав реліквію Santo Chiodo, Святий Цвях Хреста, яку глибоко шанували катанці. Від березня 2005 року відреставрований монастир є осідком регіональної установи парку Етна.

Монастир розташований поблизу Ніколозі на південному схилі Етни, приблизно за 15 км від Катанії; зазвичай до нього їдуть дорогою SP92 з міста, а не шосе A19. Від березня 2005 року відреставрований комплекс є осідком регіональної установи Parco dell'Etna, тож частина будівлі має адміністративне, а не монастирське призначення.

Назва Ніколозі, ймовірно, походить від монастиря, а не навпаки. «Арена» походить від сицилійського «a rina», тобто пісок, і вказує на червоний вулканічний пісок місцевості. 1537 року тут перебував Бенедетто Фонтаніні, який, імовірно, написав тут «Beneficio di Cristo». Від березня 2005 року в відреставрованому комплексі міститься регіональна установа парку Етна.