Istituto Marchiondi Spagliardi, Шкільна будівля в Мілані, Італія

Istituto Marchiondi Spagliardi — колишній виправний заклад для неповнолітніх у міланському районі Баджо, збудований у 1955–1957 роках за проєктом Вітторіано Вігано. Несуча конструкція з відкритого залізобетону, відлитого в металевій опалубці, залишається видимою в усьому комплексі; прямокутна балка перерізом 20×80 см тримає пластини шириною 60 см, а домінує червоний колір.

Установа сягає XIX століття, коли вона займала шестикутну будівлю на Via Quadronno 26 у центрі Мілана; серед її вихованців був художник Джованні Сегантіні. Цю будівлю знесли після бомбардувань Другої світової війни, і 1952 року інститут переїхав на Via Noale у Бальйо, взявши назву Marchiondi Spagliardi. 1954 року Opera Pia Istituti Riuniti Marchiondi Spagliardi e Protezione dei Fanciulli оголосила конкурс на новий комплекс для хлопців від шести до шістнадцяти років, який виграв Вітторіано Вігано; його проєкт зводили з 1955 року, а конструкції розробив інженер Сільвано Дзорці.

Вігано назвав Маркіонді «школою життя», а не виправним закладом: він прибрав ґрати й використав відкриті простори для демократичної соціалізації. Червоний колір і необроблений бетон мали надати будівлі життєвої енергії, і він згадував радість хлопців, коли ті заволоділи шафками та вішаками для одягу.

Комплекс розташований на via Noale у міланському районі Баджо на західній околиці міста й не працює як звичайна школа. Будівля перебуває під охороною як пам'ятка і зазнавала незаконних зайнять, тому її оглядають з вулиці, а не зсередини. З-за периметра видно відкритий залізобетонний каркас і червоні барви.

Вігано казав, що Маркіонді по-справжньому зрозуміли не організатори, шкільна влада чи архітектурні критики, які його хвалили, а самі хлопці; він згадував їхній радісний крик, коли вони вбігли всередину й заволоділи шафками та вішаками. Кампанія Вітторіо Сгарбі привела до того, що будівлю взяли під архітектурну охорону, а її повне відновлення доручено Міланському політехнічному університету.