Monte Camiolo, Гірська вершина в Ломбардії, Італія

Монте-Каміоло — гора в Предальпах Брешії та Гарди, у групі Томбеа-Манос, на території громад Магаза і Вальвестіно, в парку Альто-Гарда-Брешіано. Її вершина, Чима-Каміоло або Пезок, сягає 1235 м; місцеві називають «Каміоло» всю сукупність лісів, лук і колишніх сіножатей, поділену на Каміоло-ді-Чима, ді-Меццо і ді-Фондо. Привершинна зона тягнеться від ґрунту Ольва через перевал Бокка-Кроче (1061 м) і Монте-Піне (1225 м) до вершини.

Гора вперше з'явилася в історичних записах у 1511 році в документі про територіальні межі між місцевими громадами. Її назва вкорінилася в середньовічній історії регіону долини Вестіно.

Пастухи давно використовували ці схили для випасу отар і заготівлі корму на зимові місяці. Місцеві родини формували ландшафт протягом поколінь пастушої праці, яка продовжує позначатися на місцевості.

До Бокка-алла-Кроче (1061 м) можна доїхати автомобілем ґрунтовою дорогою з Магази або Вальвестіно за дозволом на проїзд; там є майданчик для посадки рятувального вертольота. На перевалі сходяться чотири стежки: на північ до Магази, Монте-Манґа і Монте-Гозауер, на південь до Каміоло-ді-Чима, на південний схід до Дроане і Таваньйоне, на північний схід до Форнелло-Чима-Рест-Кадрія. На всій горі немає жодного водоносного горизонту; старі господарські будівлі користувалися цистернами та дощовими ямами.

Назва Каміоло не стосується самої вершини: місцеві називають пік Пезок, слово пов'язують із германським «spitz» (гострий) і кельтським «higel» (височина), тоді як «Каміоло» охоплює всю гору з пасовищами, лісами та руїнами садиб. Назва вперше з'являється в пергаменті від 31 жовтня 1511 року, коли громади долини Вестіно поділили землю під проводом графа Бартоломео Лодрона.