Monte Oserot, Гірська вершина в Коттійських Альпах, П'ємонт, Італія.

Монте-Озеро — гора в Коттійських Альпах на вододілі між долинами Стура-ді-Демонте і Майра, на межі комун Арджентера й Аччельйо в провінції Кунео. Вершина заввишки близько 2861 м складена доломітизованими вапняками й доломітами тріасу, а на південь від другорядної вершини, званої фальшивим Озеро (2761 м), виходять карнійські породи. Північно-східний схил спадає до озера Озеро, а південно-західний хребет виразно панує над долиною Стура.

Вершина складена тріасовими доломітизованими вапняками та доломітами, а між вершиною і перевалом Пассо-ді-Терра-Росса виходять на поверхню порфірити й епідотити карбону-перму. Старіші карти, як-от серія IGM 1:25 000, називали фальшивий Озерот (2761 м) Монте-Озерот, а справжню вершину залишали без назви.

Назва гори на картах має два варіанти: старі аркуші IGM 1:25 000 називають Монте-Озерот північну другорядну вершину (2761 м), а справжню вершину 2861 м лишають без назви, тоді як карта стежок Валле-Майра дає обом вершинам однакову назву. Перетинаючи плато Гардетта або перевал Озерот, можна порівняти обидві вершини.

Нормальний маршрут піднімається південно-східним схилом: слабка стежка з блідими червоними позначками відгалужується трохи нижче перевалу Озеро і веде до кулуару на південний схід від вершини, далі північно-східним гребенем. Підходи починаються з Берсезіо через перевал Терра Росса (стежки P37 і P36 GTA), із Серваньо (P35-P36 GTA) або з долини Майра через перевал Озеро (S11 або S27) чи перевал Рокка Бранча (P35 GTA), з притулком Гардетта як базою. Узимку піднімаються на лижах, а в останніх кулуарах — з кішками та льодорубом.

Вершина лежить на вододілі між долинами Стура-ді-Демонте і Майра, на межі комун Арджентера й Аччельйо. Старіші карти, як-от аркуш IGM 1:25 000, називають Монте-Озерот нижчу другорядну вершину Монте-Озерот-фальсо (2761 м), а справжню вершину лишають без назви. Аркуш IGC № 112 натомість дає цю назву точці 2861 м.