Монастир Тіла Господнього, Монастир у Феррарі, Італія

Монастир Корпус Доміні розташований на вулиці Перголато, 4, у Феррарі. Уздовж провулку тягнеться довга стіна з червоної цегли, що піднімається до вищого щипцевого фасаду зі стрілчастим порталом у світлому кам'яному обрамленні, заглибленою аркою над ним, малим круглим отвором і цегляним карнизом із двома пінаклями. Усередині громадська церква має блідо-жовті стіни, темні дерев'яні хори з різьбленими гербами та виступаючий дерев'яний балкон із позолоченими перилами й трьома синьо-зеленими панелями над зачиненими двостулковими дверима.

Будівництво розпочалося 1407 року, після того як черниця Бернардіна Седаццарі придбала ділянку Прайзоло, і завершилося 1419 року. Верде та Таддеа Піо домоглися запровадження затвору за правилом святої Клари, а Катерина Вегрі вступила 1426 року й склала обіти 1432 року. Банкір Джованні Ромеї подарував монастиреві сусідній палац Каза Ромеї, тож комплекс охопив цілий міський квартал.

Монастир присвячений Корпус Доміні, Євхаристії, і клариски, які тут живуть, досі дотримуються правила святої Клари. Катерина з Болоньї, що вступила 1426 року й стала черницею 1432 року, була наставницею новіцій і навчала близько сотні жінок; вона також ілюмінувала власний бревіарій. Публічна церква зберегла пізньобарокове оздоблення, а на склепінні нави Джузеппе Гедіні між 1770 і 1773 роками написав «Славу святої Катерини Вегрі».

Монастир розташований на via Pergolato, 4, у кварталі між via Praisolo, via Campofranco і via Savonarola. До публічної церкви входять з провулку; клаузурна частина закрита для відвідувачів. Це діючий монастир кларисок, тому потрібні скромний одяг і тиша.

Серед членів родини Есте, похованих тут, є Лукреція Борджіа, яка померла в 1519 році і була похована в монастирській церкві. Її гробницю можна побачити під час відвідування, і це пов'язує місце з однією з найбільш обговорюваних постатей італійського Відродження.