Santissima Annunziata, Бароковий монастир у Патерно, Італія

Сантіссіма Аннунціата — це церква та колишній монастир у Патерно, розміром близько 36 на 80 метрів, що складається з чотирьох будівельних етапів. Найдавніша західна частина з лоджією-бельведером з лавового каменю та вапняку датується другою половиною XVII століття; східний блок, спроєктований Стефано Іттаром, об'єднує спальні та церкву. Барокова церква має великий псевдокупол і фасад із статуеткою Мадонни в ніші над порталом.

Бенедиктинський жіночий монастир існував тут з 1350 року, заснований на будинках, подарованих Ґельтрудою ді Санфіліппо на пагорбі Санта-Марія-дель-Альто. Після обвалу даху спальні 1644 року черниці переїхали до нової будівлі, профінансованої заповітом Джузеппе Кардонетто 1592 року; папський бреве від 18 березня 1662 року об'єднав громади кларисок і бенедиктинок. Церкву перебудували з 1767 року за проєктом Стефано Іттара, а фасад завершив 1908 року Чезаре Імпалломені.

Церква є chiesa madre Патерно: цей титул вона отримала 3 лютого 1915 року, коли Курія в Катанії об'єднала її з Санта-Марія-делль'Альто в єдину парафію. Колишній бенедиктинський монастир, скасований у XIX столітті, тепер приймає муніципальну бібліотеку імені патернського географа Джованні Баттісти Ніколозі, відкриту 7 січня 1951 року на першому поверсі південного крила.

Комплекс має розміри близько 36 на 80 метрів і формувався в чотири будівельні етапи: найстаріше західне крило з лоджією-бельведером з лавового каменю й вапняку, східний корпус XVIII століття за проєктом Стефано Іттара, сполучні споруди XIX століття навколо двору та втручання XX століття. На першому поверсі південного крила міститься міська бібліотека імені Джованні Баттісти Ніколозі, відкрита знову 2008 року після реставрації.

Бібліотека й архів монастиря частково розпорошилися після скасування монастиря та переходу будівлі до комуни Патерно. Фасад церкви десятиліттями лишався незавершеним: роботи за проєктом Стефано Іттара зупинили з економічних причин, і лише 1905 року інженер Чезаре Імпалломені відновив їх, відмовившись від запланованих дзвіниць. Фасад завершили 1908 року.