Civic Museums of Padua, Художній музей та археологічний музей у Падуї, Італія

Міські музеї Падуї містяться в колишньому монастирі еремітів на площі Еремітані, відреставрованому та облаштованому в 1969–1986 роках за проєктом архітекторів Франко Альбіні та Франки Гельґ. У клуатрах розташовані археологічний музей і музей середньовічного та модерного мистецтва, а в сусідньому палаці Цукерманна — музей ужиткового мистецтва і музей Боттачіна. До комплексу належить капела Скровеньї з фресками Джотто.

Основа колекції — бібліотека латеранських каноніків Сан-Джованні-ді-Вердара, відкрита для публіки 1784 року після скасування монастиря 1783 року і передачі його зібрань місту. Після наполеонівських скасувань 1825 року назву Museo отримало зібрання венетських, грецьких і римських написів, виставлене абатом Джузеппе Фурланетто в лоджіях Палаццо делла Раджоне. 1857 року імператор Франц Йосиф, відвідуючи Падую, передав місту картини скасованих релігійних корпорацій, що стало основою Пінакотеки.

Назва «degli Eremitani» походить від августинських ченців, які займали монастир до його скасування; музей відкрився у відреставрованих клуатрах 1985 року за проєктом Франко Альбіні та Франки Гельґ. Лапідарій у меншому клуатрі зберігає архітектурні фрагменти з Падуї та її околиць, що документують місто від Середньовіччя до падіння Венеційської республіки.

Комплекс поділено між колишнім монастирем еремітів на площі Еремітані та палаццо Дзуккерманн на протилежному боці площі, тож доводиться переходити між ними. Археологічний музей і музей середньовічного та модерного мистецтва містяться у відреставрованих клуатрах; ужиткове мистецтво й колекція Боттачіна — у палаццо. Сусідню капелу Скровеньї відвідують окремо.

Колекція показує, як розвивалися художні форми в регіоні Венето від середньовіччя до Відродження. Особливістю є те, як ця мистецька подорож представлена в самій історичній структурі колишнього монастиря.