Palazzo Bollani Erizzo, палац XIII століття на Гранд-каналі в районі Каннареджо, Венеція, Італія

Палаццо Боллані Еріццо — венеційський палац XIII століття на Гранд-каналі в районі Каннареджо, стіна в стіну з Палаццо Дольфін. Вузький фасад має два шляхетні поверхи, кожен із тричастинним вікном з великими арками на колонах. На першому поверсі є арочний портал, зміщений ліворуч, праворуч від нього — два малі прямокутні вікна, а всі арочні отвори та нижня частина поверху мають деталі з істрійського каменю. Останній поверх має чотири прямокутні вікна з фронтальним балконом: два середні поділяють балкон із залізними перилами, а два бічні мають кожен свій.

Збудований у XIII столітті вздовж Великого каналу в Канареджо, палац був резиденцією поета П'єтро Аретіно у XVI столітті. На початку XIX століття його придбала родина Леві; банкір Чезаре Леві купив його 1888 року з нагоди шлюбу доньки Біче з Мандоліно Оскаром Фінці. Після Першої світової війни там мешкав інженер Джино Вітторіо Рава, а під час Другої світової війни поет Філіппо Томмазо Марінетті ненадовго орендував його й 1944 року заснував там футуристичне товариство Cannaregio 5662.

Палац названо на честь родин Болані та Еріццо, але згадок про їхні картини всередині немає. Культурний слід походить від мешканців: поет П'єтро Аретіно жив тут у XVI столітті, а 1944 року Філіппо Томмазо Марінетті заснував у цих стінах футуристичне об'єднання «Каннареджо 5662».

До цього палацу можна дістатися водним шляхом, як і до всіх будівель на Гранд-каналі у Венеції, що дозволяє відвідувачам оглядати архітектуру з човнів і гондол. Фасад найкраще сприймається з самого каналу, де його пропорції та кам'яні деталі стають найбільш помітними.

Інженер Джино Вітторіо Рава розробив метод реставрації за допомогою гідравлічного домкрата, проживаючи в цьому палаці. Його інновація для збереження будівель була задумана і випробувана в стінах саме цієї споруди.