Parco Nord Milano, Регіональний парк у Метрополійному місті Мілан, Італія

Парко Норд Мілано — регіональний парк площею близько 640 гектарів, що простягається між Міланом, Брессо, Кузано-Міланіно, Кормано, Чінізелло-Бальзамо, Новате-Міланезе та Сесто-Сан-Джованні. Через його центр проходить довга пряма вісь: широка смуга трави з витоптаною стежкою посередині, обабіч якої два ряди високих листяних дерев змикають гілля у склепіння. Решту займають ліси, галявини, живоплоти й невеликі водойми, зокрема озеро Нігуарда, яке живить канал Віллорезі.

Парк постав на занедбаних промислових територіях Breda Aeronautica після Другої світової війни. Задум виник наприкінці 1960-х; 1970 року префектурним декретом його визнали «парком суспільного інтересу», а 1975 року Ломбардія затвердила його як регіональний парк. Перші лісопосадки розпочалися 1983 року під керівництвом Паоло Лассіні з Azienda Regionale delle Foreste.

Назва парку вказує на його розташування на північному краю Мілана; ліси й луки використовують для прогулянок, велопоїздок і шкільних виходів. До Cascina Centro Parco, де міститься управління парку, заходять з боку Брессо. На межі Сето-Сан-Джованні та Брессо стоїть монтан'єтта — невеликий пагорб із залишків сталеливарного виробництва, згодом упорядкований.

Парк переважно рівнинний, із велосипедними та пішохідними містками над дорогами, як-от над автострадою Турин-Трієст біля мосту на Віа Сегантіні. Береги озера Нігуарда здебільшого залишені природними й недоступні для відвідувачів. Управління парком здійснюється з Cascina Centro Parco, вхід до якої з Брессо.

Нещодавній моніторинг зафіксував повернення популяцій вовчків до парку, що свідчить про успішне відновлення природних середовищ існування в цьому міському середовищі. Цей маленький ссавець зник з регіону на десятиліття і тепер слугує індикатором здоров'я екосистеми.