Palazzo d'Ayala Valva, Палац у Таранто, Італія

Палаццо д'Аяла Вальва це шляхетська резиденція в Таранто, побудована з міцної кам'яної кладки та розташована на кількох поверхах з великими вікнами, типовими для італійських палаців. Структура має пропорції та планування, що характеризують аристократичні будинки того часу.

Дон Іньяціо Маррезе звів палац у XVIII столітті як свою резиденцію та помешкання для міністрів короля й офіцерів. 1820 року тут збиралися карбонарії, зокрема великий майстер Нікола Галеота та його кузени Вінченцо Луккареллі й Раффаеле Фабіано. Іспанський рід д'Аяла Вальва придбав будівлю близько 1800 року й надав їй рис Відродження. 1982 року комуна експропріювала її під етнографічний музей Альфредо Майорано.

Родина Марезе французького походження мала прізвисько «cefali di Marrese», бо палац виходив на ділянку, відведену для лову кефалі. 1820 року будівля приймала карбонаріїв, зокрема великого майстра Ніколу Галеоту та його кузенів Вінченцо Луккареллі й Раффаеле Фабіано, які протистояли бурбонській монархії.

Палац стоїть на вулиці Паїзьєлло, обличчям до Мар-Гранде, поруч із п'ятикутним бастіоном Маррезе. Браму замуровано, будівля зачинена й занедбана, тож оглянути її можна лише ззовні; крізь кілька відчинених вікон видно розписані дерев'яні стелі. Етнографічний музей Альфредо Майорано, для якого її експропріювали 1982 року, тут не розміщено.

Французький за походженням рід Маррезе мав прізвисько «cefali di Marrese», бо палац виходив на зону, відведену для лову кефалі. Будівля має три поверхи над землею і три під землею, а найнижчий — п'ятикутний бастіон Маррезе, з яким сполучаються підвали.