Palike, Археологічний парк і музей у Мінео, Італія.

Паліке — археологічна пам'ятка на базальтовому відрозі над долиною річки Марджі, у Роккічеллі в комуні Мінео, приблизно за 2 км на захід від Палагонії. Розкопки, які з 1995 року веде управління охорони пам'яток Катанії, виявили шари від мезоліту до швабської доби; перед печерою біля підніжжя височини лежать рештки святилища Паліків, перебудованого у V столітті до н. е. з портиками та бенкетною залою. Знахідки показують в експозиції.

Місце започатковано близько 453 року до н.е. як поселення та релігійний центр на сході Сицилії. Воно розвивалося протягом століть заселення, перш ніж було покинуте і згодом знову відкрите археологами.

Паліки були місцевими божествами, згодом включеними до грецького пантеону; їхнє святилище стояло на рівнині під пагорбом, і Діодор Сицилійський повідомляє, що Дуцетій відновив місто над ним 453 р. до н. е. Назва Паліке пов'язана з цими богами, і багато істориків виводять назву Палагонії від «Palica Nea», Нової Паліки. Святилище було перебудоване в V столітті до н. е. з портиками та бенкетною залою, ймовірно з ініціативи Дуцетія, який нібито розмістив там осередок свого союзу сікельських міст.

Місце розташоване в Роккічеллі, приблизно за 1 км від Палагонії, але на території комуни Мінео, на базальтовому відрозі над долиною Марджі. Регіон Сицилія придбав цю ділянку й відкрив її для публіки, створивши експозиційний простір для матеріалів розкопок. З 1995 року тривають розкопки управління культурної спадщини Катанії.

Паліки були близнюками-богами, народженими, за грецьким міфом, від Зевса й німфи Талії; їхнє святилище стояло біля міазматичних вод озерця Нафтія, де жерці давали пророцтва й проводили ордалії. Нині озерця не видно, а його гази використовують промислово.