Parco Regionale dello Stirone e del Piacenziano, Регіональний парк у провінціях Парма та П'яченца, Італія

Parco Regionale dello Stirone e del Piacenziano простягається між провінціями П'яченца і Парма вздовж потоку Стіроне та бедлендів колишнього геологічного заповідника П'яченціано. Він поділений на чотири зони: суворої охорони (близько 219 га, скам'янілості, доступ лише з науковою або освітньою метою), загальної охорони (близько 481 га), охорони довкілля (близько 1081 га, менш інтенсивне землеробство) та інфраструктури (близько 149 га, обладнані ділянки й парковки). Полювання заборонене в усіх чотирьох.

Територія стала заповідною у 2011 році, перетворивши сільськогосподарські угіддя на заповідну зону для геологічних формацій і природних середовищ існування. Ця зміна визнала наукове значення ландшафту.

Стародавні торгові шляхи Віа Емілія та Віа Франчіґена проходять через цю територію, з'єднуючи історичні поселення, замки та парафіяльні церкви. Ці шляхи досі впливають на те, як люди сприймають ландшафт сьогодні.

Парк поділено на чотири зони: зона A (близько 219 га) закрита для публіки й призначена для наукових та освітніх відвідувань, тоді як зони B (близько 481 га) і C (близько 1081 га) допускають менш інтенсивне землеробство. Обладнані ділянки та паркування розташовані в зоні D (близько 149 га), а полювання заборонене в усіх чотирьох зонах. Пласти зі скам'янілостями лежать у зоні A, тому скам'янілості радше оглядають у музейних колекціях, ніж у руслі потоку.

Ерозія Стіроне, частково природна, але посилена видобутком гравію з русла, оголила морські відклади краю Паданської рівнини. Знайдено рештки черепах, кількох китів і мушлі; міоценовий кит Plesiobalaenoptera quarantellii є серед експонатів музею MuMAB у Міллепьоппі, відкритого у вересні 2020 року.