Port of Salerno, Комерційний порт у Салерно, Італія

Порт Салерно займає 1 700 000 м² у Салернській затоці поблизу межі з В'єтрі-суль-Маре, має 500 000 м² наземних площ і 9 причалів уздовж фронту завдовжки 2 950 м. Його захищають мол Molo Foraneo завдовжки 350 м, Molo di Levante завдовжки 1 550 м і Molo di Ponente завдовжки 1 180 м; на 5 молах є 16 місць для швартування. Мол Manfredi завдовжки близько 380 м приймає круїзні судна, пороми та судна на підводних крилах.

Сале́рно мав пристань здавна, але перша задокументована організація порту датується XIII століттям, коли Манфред Сицилійський наказав його розширити. У 1970-х роках, попри суперечки щодо розташування, збудували повністю придатний торговий порт. У липні 2010 року в Лісабоні його визнали найкращим європейським портом за вантажо- та пасажирообігом відносно наявної площі, а 2013 року ЄС включив його до 319 ключових портів Європи.

З молу Манфреді вирушають пороми й судна на підводних крилах до Четари, Майорі, Мінорі, Амальфі, Позітано, Агрополі, Палінуро та Марина-ді-Камерота, а також до Еолійських островів, Капрі й Іскії. До молу причалюють і круїзні лайнери, тож рух суден поєднується з пасажирами на причалі.

Пороми та судна на підводних крилах до Амальфійського узбережжя (Четара, Майорі, Мінорі, Амальфі, Позітано) і портів Чиленто (Агрополі, Палінуро, Марина-ді-Камерота) відходять від пірсу Манфреді, де також швартуються круїзні лайнери; з міста є сполучення до Еолійських островів, Капрі та Іскії. Комерційна зона тягнеться від межі В'єтрі-суль-Маре до основи пірсу 3 Дженнайо, з брамами Поненте, Трапеціо, Гуаймаріо та дорогою до пірсу Манфреді.

Stazione Marittima на Molo Manfredi спроєктувала Заха Хадід, іраксько-британська архітекторка, лауреатка Прітцкерівської премії 2004 року. У липні 2010 року в Лісабоні порт визнали найкращим європейським портом за обсягом вантажних і пасажирських перевезень щодо наявної площі, а Єврокомісія обрала його єдиним італійським портом для презентації свого Port Security Plan на континентальній конференції з безпеки.