Bridge of san giorgio, Кам'яний міст у Мантуї, Італія.

Міст Сан-Джорджо — це мурований міст над озером Меццо в Мантуї, що відділяє це озеро від Нижнього озера. Він замінив дерев'яну споруду, зведену в 1198–1199 роках інженером Альберто Пітентіно, і наприкінці XIV століття був перебудований у камені Людовіко Гонзагою. 1922 року арки засипали, а розвідний міст прибрали, утворивши сучасний перехід.

Міст спершу збудували з дерева у 1198–1199 роках у рамках гідротехнічних робіт інженера Альберто Пітентіно, які створили озера Мантуї. Наприкінці XIV століття Людовіко Гонзага перебудував його з мурування, відділивши озеро Меццо від озера Інферіоре. Пізніше доданий дах розібрали 25 вересня 1634 року після пошкоджень під час облоги ландскнехтів 1630 року. У 1922 році арки засипали, а розвідний міст замінили сучасною спорудою.

Міст видно на тлі «Смерті Богородиці» Андреа Мантеньї (1460–1461), нині в Прадо, та «Автопортрета з друзями в Мантуї» Рубенса (1602–1606) у музеї Вальраф-Ріхартц у Кельні. Таблиця 1417 року, що зберігається в музеї Герцогського палацу, засвідчує, що міст був крити.

Міст несе дорогу через озеро Меццо між центром міста та районом Сан-Джорджо. Його арки засипали 1922 року, а розвідний міст, що пропускав човни між середнім і нижнім озерами, розібрали; тепер це стаціонарна проїзна частина, яку ділять пішоходи й транспорт.

Міст зображено на тлі «Смерті Богородиці» Андреа Мантеньї (1460–1461), що нині зберігається в музеї Прадо в Мадриді, а також на «Автопортреті з друзями в Мантуї» Рубенса (1602–1606), який зберігається в Кельні. 1922 року його арки засипали, а розвідний міст, що дозволяв човнам проходити між озерами ді Меццо та Інферіоре, розібрали.