Piacenza railway bridge, Залізничний міст через річку По між П'яченцою та Сан-Рокко-аль-Порто, Італія

Залізничний міст у П'яченці несе лінію Мілан-Болонья через По на довжині 754 м і складається з 11 пар залізних ферм із параболічним верхнім поясом. Кожну ферму жорсткі поперечні балки ділять на 12 частин, а кожну частину розділяють розкіс і другорядний стояк. Шість прогонів мають довжину 74,52 м, а п'ять — 61,02 м.

Перший міст на цьому місці відкрили 9 листопада 1861 року: тимчасовий дерев'яний віадук на американських палях, зведений за кілька місяців Жулем-Ашілем Дегремоном, перший такого типу в Італії. Постійний залізний міст за проєктом П'єра-Фелікса Моро урочисто відкрили 3 червня 1865 року як перший залізний міст на По. Повінь зруйнувала частину будівництва у жовтні 1863 року; міст подвоїли у 1927-1931 роках, знищили бомбардуванням союзників у липні 1944 року і відбудували з травня 1945 року, а верхню балку знову відкрили 14 жовтня 1945 року.

Чавунний портал у неоготичному стилі, що колись обрамляв в'їзд на міст, згодом перенесли до саду вілли в Карпане́то-П'яченти́но. Міст є першою залізною спорудою вздовж По, відкритою 3 червня 1865 року за присутності спадкоємного принца Умберто Савойського.

Цей міст є частиною діючого залізничного коридору, де потяги ходять регулярно, тому пішоходи та транспорт не можуть ним перетинати. Найкраще споруду видно з вікон потяга або з сусідніх точок огляду вздовж берегів річки з обох боків.

Залізний міст 1865 року був першим залізним мостом уздовж По. Його неоготичний вхідний портал із чавуну згодом перенесли до саду вілли в Карпане́то-П'ячентіно. Настил завдовжки 754 м спирається на 11 пар залізних ферм із параболічним верхнім поясом: шість прогонів по 74,52 м і п'ять по 61,02 м.