Porta Santa Croce, Міська брама в Падуї, Італія

Порта Санта-Кроче це міська брама епохи Відродження в південній частині старих міських мурів Падуї, збудована на початку 16 століття. Вона має форму римської тріумфальної арки з великими корінфськими пілястрами з каменю, критими терасами над отвором та склепінням всередині з цегляними стінами.

Порта Санта-Кроче замінила браму родини Каррарезі 1372 року, що стояла далі вздовж старого русла Баккільйоне і мала восьмикутну вежу, розібрану 1787 року. Сучасну браму звели після облоги Падуї 1509 року, за звітом Андреа Грітті 1517 року та проєктами Фра Джокондо; авторство плану приписують Себастьяно Маріані да Лугано. Сусідній бастіон датується 1554 роком.

Назва Санта-Кроче, пов'язана з південним кварталом і його церквою, сягає каррарської доби: 1372 року Франческо III, званий «Старий», наказав насипати земляні вали для захисту південних і східних борго, зокрема Санта-Кроче та Оньїссанті, над ними працювали всі громадяни, а між 1374 і 1377 роками укріплення завершили в муруванні. Сучасна брама, створена Себастьяно Маріані да Лугано за схемою тріумфальної арки, зведена після 1517 року в межах венеційської бастіонної системи; на зовнішньому боці вмуровано кам'яну плиту з написом «MEMORANDUM DI VITTORIO EMANUELE II I LIBERATORI».

Брама Порта Санта-Кроче стоїть на південній ділянці мурів Падуї XVI століття, де 1554 року додали сусідній бастіон. Вона виходить до колишнього гласису — смуги завширшки в милю, розчищеної після 1509 року для виявлення ворога; внутрішній бік відкривається до історичного центру.

Проєкт брами належить Себастьяно Маріані з Лугано і наслідує модель римської тріумфальної арки — форму, обрану для вираження політичної та військової могутності Венеції. Сусідній бастіон додали 1554 року, завершивши оборонний комплекс.