Nostra Signora della Rosa, Мала базиліка та санктуарій у Санта Маргерита Лігуре, Італія

Ностра Сіньйора делла Роза — барокова церква на площі Капрера в Санта-Маргерита-Лігуре, зведена з 1658 року за проєктом Джованні Баттісти Гізо. Вона має план латинського хреста з трьома навами, розділеними колонами, і куполом; фасад, перероблений Карло Орсоліно, прикрашають здвоєні колони та стукові статуї святих Петра й Павла в бічних нішах. Передцерковний майданчик з чорної та білої гальки викладено 1975 року в лігурійській техніці ріссеу.

Перший камінь сучасної церкви було закладено 1658 року на місці святині XIII століття. Парафію, скасовану й приєднану до Сан-Сіро, відновив 1646 року кардинал Стефано Дураццо. 1666 року її піднесено до архіпресвітерства за кардинала Стефано Спіноли, а 23 вересня 1770 року її освятив архієпископ Джованні Леркарі, про що свідчить мармурова таблиця над головним порталом. Папа Пій XII надав їй титул малої базиліки 26 січня 1951 року.

Шанований образ — це дерев'яна група Діви Марії з немовлям Христом на лівій руці та трояндою в правій, принесена до села мореплавцями в середньовіччі. Від 25 лютого 1756 року вона стоїть у мармуровому табернаклі над головним вівтарем. Щороку в п'яту неділю після Великодня благословляють троянди, принесені мешканцями.

Церква виходить на площу Капрера, а її подвір'я з чорно-білої гальки викладено 1975 року в лігурійській техніці ріссеу. Головний портал звернений на схід, праворуч дзвіниця 1750 року, ліворуч — 1920 року. День святої Маргарити відзначають 20 липня ходою через старе місто.

Під час розбирання 1672 року для розширення церкви під головним вівтарем знайшли велику водойму, яка, за легендою, пахла трояндами. Її замурували під мармуровою підлогою пресвітерію, і мешканці приписували їй чудодійну силу, зокрема зцілення дітей.