Sanctuary of San Pancrazio, Неоготична святиня в П'янецці, Італія

Святилище Сан-Панкраціо це неоготична культова споруда зі стрілчастими арками та вертикальними лініями, характерними для цього стилю. Аркова галерея підтримується 44 колонами, що тягнуться приблизно на 50 метрів, а розписане склепіння із зображенням Спасителя увінчує апсиду.

За народним переказом, святилище сягає 12 травня 1450 року, коли селянин Андреа Каселла косою відтяв дружині ногу; після обітниці святому Панкратію кінцівка зрослася, а згодом постали обітний стовп і каплиця. 1640 року маркіз П'янецци Карло Емануеле Джачинто ді Сіміана подарував монастир босим августинцям, і перший храм збудували у 1647-1657 роках, імовірно за проєктом Франческо Ланфранкі. Після наполеонівського скасування 1801 року пасіоністи перебрали місце 1886 року; теперішній храм Амедео Боно замінив 1949 року занепалий бароковий храм, роботи завершили 1995 року.

Святилище з 1886 року опікують отці-пассіоністи. 9 вересня тут відзначають Мадонну делла Чінтура — культ, запроваджений августинцями 1771 року, наступного дня після Різдва Марії. Щороку 12 травня о третій годині ночі служать месу на згадку про чудо 1450 року.

Каплиця Об'явлення розташована в північно-східній частині комплексу; вхід через ковані залізні ворота в правій наві. Усередині зала, присвячена святому, веде двома коридорами, повними вотивних дарів, до підземної крипти. Галерею з 44 неоготичних арок спроєктував Лоренцо Бассо у 1920–1924 роках.

Каплиця Об'явлення в північно-східній частині комплексу була повністю перебудована Лоренцо Бассо у 1937 році, з восьмикутним куполом і ліхтарем; вхід — через ковані залізні ворота в правій наві. Усередині зала святого веде двома коридорами, повними вотивних дарів, до підземної крипти.