Riserva naturale orientata Biviere di Gela, Природний заповідник з прибережним озером у Джелі, Сицилія, Італія

Riserva naturale orientata Biviere di Gela — це мілке прибережне озеро, релікт, втиснутий між дюнами затоки Джела лише за 1,5 км від моря, яке в минулому значною мірою його живило. Озеро повністю лежить на території комуни Джела й облямоване очеретяними заростями Phragmites australis та видами Scirpus.

Пліній Старший називав озеро Коканіко, де на берегах сушили сіль. До XVI століття це було солонувате болото; на початку XVII століття герцог Джованні ді Арагона перетворив його на прісноводне озеро, з'єднавши під землею з річкою Дірілло. До середини XX століття тут був мисливський і рибальський заповідник, 1991 року його визнано водно-болотним угіддям Рамсар, а 1997 року — регіональним природним заповідником.

Ібіс чорний, італійською Mignattaio, став символом заповідника. Очерет також прихищає кваків і бугаїв, яких важко побачити, бо вони активні на світанку й у сутінках. Візит-центр та спостережні хатинки збудовано за фінансування Європейської спільноти.

Заповідник має паркінг біля входу, візит-центр, обладнані зони, стежки та спостережні курені, збудовані за фінансування Європейської спільноти. Озеро лежить приблизно за 1,5 км від моря, повністю на території Джели. Коровайка є символом заповідника і птахом, якого варто шукати.

Коровайчик (Plegadis falcinellus) став символом заповідника, а рідкісний білоокий нирок (Aythya nyroca), один із чотирьох найбільш загрожених видів Італії, траплявся тут спорадично. Понад 200 видів птахів використовують озеро, а квак (Nycticorax nycticorax) веде нічний спосіб життя, тому вдень його важче помітити.