Clock towers in Avellino, годинникова вежа в Авелліно, Італія

Торре-дель-Оролоджо — барокова вежа заввишки близько 36 метрів над площею Амендола, з основою з тесаних блоків уздовж Саліта-дель-Оролоджо, позаду будівель площі. Спочатку вона мала два яруси, верхній відкритий; згодом додали третій, з годинником-дзвоном і «діаною», яку били в разі небезпеки.

Походження вежі дискусійне: за переказом, вона стоїть на сторожовій вежі давніх мурів Авелліно, а новіші дослідження датують будівництво XVII століттям, за князя Франческо Маріно I Караччоло, можливо, за проєктом Козімо Фанзаго, щоправда, без документів на підтвердження. Участь неаполітанського архітектора Джована Баттісти Науклеріо задокументована. 1782 року вежу відреставрували за громадські кошти, про що свідчить таблиця з іменами мера П'єтро Россі та архітектора Луїджі Марії де Кончіліса; під час землетрусу 23 листопада 1980 року вона майже повністю завалилася і була відбудована, наскільки можливо, з оригінальних елементів.

Назва вежі походить від рівня з годинником і дзвонами, доданого над двома первісними поверхами, а також від «діани», у яку били молотком на сполох у разі небезпеки. Її верхівку досі видно з кінця via Francesco Tedesco на сході та Corso Vittorio Emanuele II на заході, вздовж давньої Regia strada delle Puglie.

Основа вежі розташована за будівлями на площі Амендола, уздовж Саліта-делл'Оролоджо, біля входу до лонгобардських гротів. Її вершину видно з кінця вулиці Франческо Тедеско на сході та Корсо Вітторіо Емануеле II на заході.

Зображення вежі використано для обкладинки наукового журналу Peps. Її верхівку видно з кінця вулиці Франческо Тедеско на сході та з Корсо Вітторіо Емануеле II на заході, які повторюють вісь давньої Королівської дороги Апулії, якою колись возили пшеницю з Апулії до Неаполя.