Doric temple of Segesta, Стародавній грецький храм у Калатафімі-Сегеста, Сицилія, Італія.
Дорійський храм у Сегесті — це периптеральний шестиколонний храм з місцевого травертинового вапняку: шість неканелюрованих колон на коротких боках і чотирнадцять на довгих, усього тридцять шість, заввишки близько 9,33 м. Стилобат має розміри приблизно 26 × 61 м на триступеневій крепідомі. Перистаза, архітрав і фронтони збереглися повністю, але центральної наос немає, а внутрішні стіни й верхня частина — з необробленого каменю.
Будівництво розпочалося близько 417 року до н. е. на місці, яке було священним уже від близько 500 року до н. е., коли Сегеста була союзником Афін. Храм зазвичай вважають незавершеним, можливо, через те, що наприкінці IV століття до н. е. місто потрапило під владу Карфагена. У XVIII столітті королівський архітектор Карло Кенкі провів першу реставрацію, а візит Гете зробив храм одним із пунктів Grand Tour.
Грецький напис на вапняковій основі завдовжки 75 см і заввишки 21 см, що зберігається в муніципальній бібліотеці Калатафімі, називає Діодора, сина Тіттела, який присвятив статую своєї сестри Мініри, жриці Афродіти Уранії. Знайдений поблизу храму, він указує на шановане божество. Імена Діодор і Тіттел поширені в Сегесті.
Храм стоїть на пагорбі на захід від античного міста, поза його мурами, і до нього йдуть пішки; ґрунт — трава й гравій на схилі. Збережені перистаза, архітрав і фронтони цілі, тож колонаду можна обійти. Місце лежить в археологічній зоні Калатафімі-Сегеста, провінція Трапані.
2020 року директорка парку оголосила про грецький напис, знайдений біля храму, нині в муніципальній бібліотеці Калатафімі: вапнякова основа завдовжки 75 см з II ст. до н. е., на якій Діодор, син Тіттела, присвячує статую своєї сестри Мініри, жриці Афродіти Уранії. Напис указує на шановане божество.
Спільнота допитливих мандрівників
AroundUs об'єднує тисячі дібраних місць, місцеві поради та приховані перлини, які щодня поповнюють 93 585 учасників по всьому світу.
