Angevin tower, Середньовічна вежа в Бітонто, Італія

Анжуйська вежа — це вежа XV століття в Бітонто, найбільша з двадцяти восьми веж старого міського муру. Її кругла основа має діаметр 16,10 м, а цокольна кладка з туфових блоків сягає 4,90 м товщини. Усередині три склепінчасті приміщення розташовані на трьох рівнях: круглі на першому й третьому поверхах, восьмикутне з хрестовим склепінням і каміном на другому.

Вежу, ймовірно, почали зводити наприкінці XIV століття для захисту Порта Барезана, хоча частина дослідників датує роботи першою половиною XV століття, за Джованні I Вентімільї та Маріно Корреале. Документ 1399 року, приписуваний королеві Маргариті, дружині неаполітанського короля Карло III, згадує тут кастеляна. 1503 року герцог де Немур назвав її не слабшою за вежу в Брюгге; згодом вона слугувала в'язницею.

Назва вежі походить від Анжуйської династії, хоча деякі дослідники приписують будівництво Джованні I Вентімілья та Маріно Корреале, чиї герби викарбувані на капітелях колон каміна на другому поверсі. Після значної внутрішньої реставрації тут розміщено Галерею сучасного мистецтва, а сама вежа була місцем проведення другого Бітонтського мистецького фестивалю.

Вежа стоїть в історичному центрі Бітонто, біля Порта Барезана, і до неї йдуть пішки вулицями старого міста. Усередині три склепінчасті яруси з'єднані укріпленими коридорами; восьмикутна зала другого поверху та різьблені капітелі її каміна — серед деталей, які варто шукати. Розкопки відкрили каземати, равеліни й рів біля підніжжя вежі, а також п'ятикутний фундамент і місток із підйомним мостом, що з'єднував її з площею.

Розкопки навколо вежі виявили каземати, додані близько 1490-х років, равеліни, рів, п'ятикутний цоколь і перехід із підйомним мостом, що з'єднував вежу з сусідньою площею. Вежа також була сполучена підземними ходами з іншими двадцятьма сімома вежами міського муру.