Villa Gallo, житлова вілла в Неаполі, Італія

Вілла Ґалло стоїть на пагорбі Коллі Амінеї в Неаполі; від віале дей Піні вузька стежка веде до обсадженого деревами майдану, єдиного залишку колишнього парку. Головна будівля, тепер осідок отців-рогаціоністів, — це садибний комплекс із замкненим подвір'ям: Антоніо Нікколіні додав четверте крило подвір'я, вежу в південно-східному куті з лоджіями під готичними арками та північний фасад із портиком із шести дорійських колон, увінчаний терасою і фронтоном. Мурована підпірна стіна з туфу досі тримає схил над долиною Саніта.

Антоніо Нікколіні, архітектор, який жив з 1772 по 1850 рік, спроектував цю віллу як частину своєї великої роботи в Неаполі. Його проекти допомогли сформувати зовнішній вигляд міста протягом 1800-х років.

Віллу також називають Вілла делла Реджина Ізабелла на честь Ізабелли Бурбонської, вдови Франциска I, яка згодом нею володіла. Назва Галло походить від Марціо Мастріллі, герцога Галло, міністра за Йосипа Наполеона. Нині тут живе дім отців-рогаціоністів, а обсаджене деревами розширення на віале деї Піні — останній залишок старого парку.

Вілла Галло стоїть на пагорбі Коллі Амінеї; до неї ведуть від viale dei Pini короткою алеєю, що виходить на обсаджену деревами площу — останній залишок давнього парку. Будівля є монастирем отців-рогаціоністів і не відкрита для відвідувачів; фасад і площу видно з вулиці.

Назва вілли походить від Марціо Мастріллі, герцога Галло, який купив маєток 1806 року після скасування домініканського монастиря Санта-Катерина-а-Форм'єлло; її також називають вілла делла Реджина Ізабелла, бо згодом вона належала королеві-матері Ізабеллі Бурбонській, вдові Франциска I.