Villa Rodocanacchi, Вілла XIX століття в Ліворно, Італія

Вілла Родоканаккі стоїть на пагорбі в місцевості Монтеротондо в Ліворно, у великому парку. Збудована 1636 року як квадратна за планом заміська резиденція, вона мала чотири кутові виступи, що нагадували вежі флорентійської споруди пізнього Ренесансу; 1846 року їх увібрано в основний об'єм. Малюнок близько 1735 року, що зберігається в Бібліотеці Лаброніка, фіксує первісний вигляд.

Граф Шеріман звів віллу 1636 року на землях, що належали Чертозі ді Кальчі, як квадратну споруду на вершині пагорба. Шерімани продали її 1822 року Джованні Гранту, а 1843 року маєток придбав Емануеле Родоканаккі. 1846 року чотири кутові контрфорси ввели в об'єм будівлі; зовнішні зміни визначив флорентійський архітектор Кастеллуччі в першому десятилітті XX століття.

Свою назву вілла отримала від Емануеле Родоканаккі, заможного власника, який купив маєток 1843 року. У парадних залах були «Прославлення Музики» та група летючих путті, обидві приписувані Джузеппе Марія Террені й нині втрачені. Два медальйони Бертеля Торвальдсена, «День» і «Ніч», були виконані під час його перебування в Монтене́ро як гостя баронів Шубарт.

Вілла Родоканаккі стоїть на пагорбі в районі Монтеротондо в Ліворно, а не на Via Calzabigi. Будівля зачинена з 2011 року, коли офіси USL 6 переїхали до міської лікарні на viale Alfieri. Навколишній парк відкритий і доглядається завдяки угоді між громадською асоціацією Reset і муніципалітетом.

Мозаїчну підлогу тераси виконав 1886 року архітектор Бертіні, з арабесками та фігурами за східними зразками. У віллі також були два медальйони Бертеля Торвальдсена «День» і «Ніч», створені під час його перебування в Монтенеро у баронів Шубарт; їхнє теперішнє місцезнаходження невідоме.